ухопити

ухопити
1) (схопити) to lay (to catch) hold (of), to grip, to grasp, to seize, to grab, to clutch, to catch, to lay hands (on), to snatch

ухопити за руку когось — to seize (to grip) someone by the hand

2) (осягнути, зрозуміти) to grasp, to catch, to get the meaning (of)

Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". . 2009.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Look at other dictionaries:

  • ухопити — (вхопи/ти), оплю/, о/пиш; мн. ухо/плять; док., перех. 1) Швидко, рвучко взяти кого , що небудь, схопити. || Швидко й міцно взяти кого , що небудь за щось. || Наздогнавши або приловчившись, упіймати кого небудь. || Узявши кого небудь, помістити на …   Український тлумачний словник

  • ухопити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • ухопити — хоплю, пиш, (вхопити, вхоплю), Пр. Хватати, пійматись за щось руками, швидко і сильно схопити щось; спіймати когось на незаконному вчинку; грубо схопити щось і взяти з собою …   Словник лемківскої говірки

  • вхопити — див. ухопити …   Український тлумачний словник

  • піймати — а/ю, а/єш, док., перех. і без додатка. 1) Схопити, підхопити те, що летить, кинуте і т. ін. || Витягти кого , що небудь із водойми. 2) Схопити, спіймати те, що віддаляється, того, хто тікає. || Схопити кого небудь за щось. || перен. Зазнати якої… …   Український тлумачний словник

  • узяти — (взя/ти), візьму/, ві/зьмеш; мин. ч. узя/в, ла/, ло/; наказ. сп. візьми/; док. 1) перех. Ухопити рукою (руками) або яким небудь знаряддям. 2) перех. Здобути, дістати. || Купити, придбати. || Прийняти, одержати або привласнити собі у володіння,… …   Український тлумачний словник

  • ухватити — ачу/, а/тиш, док., перех., розм. Те саме, що ухопити …   Український тлумачний словник

  • ухоплений — (вхо/плений), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ухопити (вхопи/ти) …   Український тлумачний словник

  • хопити — I плю/, пиш; мн. хо/плять; док., перех., діал. Схопити, ухопити. II пить, док., безос., розм. Те саме, що вистачити 1) …   Український тлумачний словник

  • чіпкий — а/, е/. 1) Здатний, спроможний ухопити, втримати що небудь, вчепитися за кого , що небудь (про руки, лапи, пазурі і т. ін.). || перен., розм. Який прагне захопити, привласнити якнайбільше; загребущий. || Здатний учепитися, ухопитися (про людину) …   Український тлумачний словник

  • дихати — I (робити вдихи й видихи), віддихати, віддихувати, віддихнути, віддихати, зводити дух, звести дух; хапати повітря, хапнути (ухопити) повітря (жадібно); сапати, сапнути (важко, зі свистом); хлипати, хлипнути (важко, голосно); хакати, хакнути,… …   Словник синонімів української мови

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”